життя.....сплошний прикол. ти собі одного дня радуєшся,

 бо тобі всі посміхаються, завтра плачеш, бо тобі не вистачає уваги, і все по колу.... одного дня знаходиш друзів, переживаєш за них, вилазиш з шкіри, щоб їм було хороше, і зрештою розумієш, що вони повилазили на голову і не хочуть злізати. Це не друзі!!!!! люди- підробки, чому їх так багато? невже комусь добре коли ти страждаєш?

напевне таки так....

а любов????кохання????але про то завтра.......втомилась я