думки, думки, думки.......вони жадібно мене зїдають, заодно поглинають мої страждання. куди негляну повсюди пусто, немає куди піти, немає спокою, повний абзац. хочеться так і полетіти надовго в нікуди......

останнім часом зявляється бажання позбутись їх, але немає сил, немає настрою. одне пригнічення...куди я попала?що зі мною сталось? де енергійна, завжди довольна настя? в чому причина? хто тому виною?

хм..........вони бігаються туди сюди, а відповіді не дають...

в інституті такий же бардак, як і в моїй голові, як і коли все вирішиться незнає ніхто. тому нічого робити неможу.....а може навіть нехочу....

піду на фліт і н3 і плюю на всі помідори.... так, нарешті зявляється бажання...

бажання забити на всіх і жити самому в своєму світі........

кароче......

йду, буду відриватись!