і тоді зупинивя час , і було видно лише промінь світла, він розтанув так швидко в очах, що ніхто і не встиг  отямитись...це воно назавжди залишилось там, воно потратило у серце, душу, пройшло через всі органи тіла, навіть заполонило розум...і це було воно, було кохання...

а може це тоді мені так лише здалось....але як можна описати хвилини мовчання, які несуть так багато змісту...немає слів, немає фальші...просто тиша і поряд ти