збираю помалу речі

сховаю свій подив у ніч

твої немаленькі плечі

приглушують мій сильний гнів

 

там за вікном знову сонце

малює зелену весну

там лиш сірі ті очі

блукають у вічнім раю

 

глянь, веселка навколо

як вона це все змогла?

та на серці лиш не чудово

там біль,лиш чорна біда....

 

повінь накрила ту радість

повінь згубила добро

ні, це не заздрість.....

все це фальшиве багно

 

буря стихла, ніч минула

ранок над містом співа

ні, я тебе не забула

ні, вже кохання нема