І знову ніч. Тільки зараз, нажаль тупа нсотальгія. Побачив дуже неприємну для мене людину.
Сидячи на підвіонні, вдивляючись у вікно, тільки видно, що монастир в освітленні прожекторів і відблиск власної цигарки, палахкотіння якої тільки чути. А іноді цигарк - просто цигарка. І щоб зробити. Можливо піти випити вина і заснути біля каміну? Ні не хочеться. Дурні думки лізуть в голову.
Хочеться просто волі і якогось почуття. Але волі... та якої волі і цього не хочеться.
А справді хочеться, щоб іля мене сиділа кохана людина (дурна мрія) і бульше нічого. Хочеться відчувати її тепло, подих обійми. Все це можна тільки уявити.
А зараз маю тільки дотліваючу цигарку, яка просто є цигаркою.